Модератор «круглого столу» в міському культурно-просвітницькому центрі Сергій Панасюк з приводу майбутнього вузлової лікарні сказав, що ковельчани стоять на етапі вже кінцевого результату, який може за два дні або порадувати, або, на превеликий жаль, розчарувати. А заступник міського голови Ігор Прокопів невтішно визнав, що ситуація складається не найкращим чином.
«Я вас, владу, не розумію. Ви один час були проти нас, бо ми є більмо. І ще одне скажу, що ніякого хоспісу тут не буде ніколи!» – категорично заявив лікар-анестезіолог вузлової лікарні Богдан Пірог, звертаючись до Ігоря Прокопіва та секретаря Ковельської міської ради Віри Федосюк.
«Перепало» від нього також на адресу заступника голови Волинської ОДА Сергія Кошарука та ЗМІ.
«На журналістів я вже уваги не звертаю, бо то є та сама «брехлива влада», – з гнівом говорив пан Пірог про мас-медіа, наголошуючи, що вони всі продажні, що не хотіли висвітлювати події по вузловій лікарні.
Як твердить лікар вузлової лікарні Алла Полякова, залізничники своїм коштом створили такий комплекс, лікувально-профілактичний заклад, який є, звичайно, «ласим шматком».
«І вже там плани в області, що треба їм роздати в оренду, а потім зробити притон для того, щоб там мажори бавилися, бо ну де ж: така краса, басейн і так далі. І взяти це все за безцінь. Розвалити хоспісом стаціонарне відділення. І що там буде? Це період такий, щоб відмивати гроші. Там реконструкція має бути колосальна. І дуже гарно в такий спосіб відмивати гроші. Але воно довго не протягнеться. Потім в держави немає коштів. Виділення грошей державою на хоспіс – це все блеф, обман. Хоспіс і тут же, на другому поверсі, як Рубльов казав, буде терапія і неврологія. Уявіть собі!» – дивується Алла Полякова, кажучи про голову депутатської фракції «УКРОП» у Волинській обласній раді В’ячеслава Рубльова.
«А Сидор сказав: «У поліклініці ресторан відкривайте», – додав Богдан Пірог, маючи на увазі, очевидно, головного лікаря Волинської обласної клінічної лікарні Івана Сидора.
«Хоспіс – це енергетика ненависті, жаху, болю, страждань. Розумієте? І як ви себе будете почувати? Якби ви хотіли лікуватися отут, де трупи вивозять? І який буде процес лікування? Тобто, хоспіс – це варіант нереальний і на 80 ліжок він ніколи не буде… Нам хочуть нав’язати госпрозрахункову поліклініку. Це тільки руїна для того, щоб прибрати до рук клапоть землі 4,38 гектари. Чому така ласа земля для всіх тепер?» – думає Алла Полякова.
Алла Михайлівна обурюється, що всі тільки те й роблять, що обіцяють, а насправді виношують «чорні» плани відносно їхнього медичного закладу.
«Скільки ми їздили, де тільки не були – всі обіцяють. Ну, попали ми в біду. Ну, протягніть руку допомоги. Ну, підтримайте якось хоч щось. Таке враження, що вони всі як шакали кидаються на нашу лікарню – розірвати, розкидати, знести з лиця землі. Що нам лишається? Будемо судитися. Якщо не вдасться зберегти лікарню, як ми писали в одному із звернень до Ігоря Палиці, будемо писати скаргу в Конституційний суд України, а залізничники можуть подавати і в міжнародну профспілкову залізничну організацію», – запевняє Алла Полякова.
Голова громадської ради при Ковельській міськраді Микола Печенюк рекомендує звернутися до депутатів обласної ради, до її голови Ігоря Палиці та голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, щоб забрати військовий госпіталь в Ковелі, який загниває і пропадає, з гаражами, з кабінетами і з усім.
«Це сільнєйший комплекс! І як ми там зробимо, там дійсно буде європейський уровєнь. І отут зданія вам не нада буде в центрі Ковеля, бо це п’ятсот метрів отсюда. І ми повинні не слухатися там разного Іванова, Петрова і міністра оборони, а прийняти на обласному рівні рішення вольове: забрати госпіталь і оддати вам. І це ви повинні його відбудувати. А до «же-де» больніци не треба лізти. Її треба сохранити», – розставив акценти Микола Печенюк.
Він каже, що Кабінетом міністрів України було прийнято розпорядження про передачу цілісного майнового комплексу вузлової лікарні станції Ковель у спільну власність територіальних громад Волинської області.
«Хто не прийняв? Хто не виконав рішення? Печенюк чи Іванов? Хто мав прийняти? Чому вони, обласна рада, до цих пор не прийняли, не виконавши рішення Кабінету міністрів? Обласна рада прийняла, а тоді ми найдемо фінансування на місцевому рівні. Кабінет міністрів порахував, повірте мені, так як люди кажуть, що підуть «потоки» на місцеві бюджети. Скільки в місцевих бюджетах тих мільйонів, сотнів мільйонів не було, десятки тридцятих мільйонів, як зараз. Ті всі гроші нам «спустили» на місцеві бюджети. Для того вони цю лікарню передають сюда. І ми повинні требувати: цілісний комплекс остаєцця. Фінансування: бюджет і місцева влада. Всьо! Питання закрите!» – пояснював Микола Печенюк.
А кому, як він каже, не подобається, чи хто не може справлятися, ну вибачте…
«Не може Гунчик прийняти, не може Палиця, не може Кіндер… Вибачте, ми повинні зібрати автобуси і поїхати. Якщо пан Ігор Палиця не пускає на третій етаж когось, боїться, що бомбу занесуть туда. Ну, то вибачте. Ми візьмемо пана Гузя, народного депутата, він вміє штурмувати обласну раду. І всьо! Попросимо його. Напишемо звернення до нього і вперьод», – завірив Микола Печенюк.
«Передати під хоспіс, а чи він буде зроблений, і як в триметрові приміщення поміщати важкохворих людей, коли для них не потрібно такі простори, тим паче, коли йде пропозиція розміщення поруч терапевтичних відділень, а місце розташування можна сказати в центрі міста. Я пропонував санаторій «Турія», де є природа, де є річка. Є варіанти розвитку», – доводив своє бачення модератор «круглого столу» Сергій Панасюк.
«Мені боляче, що не рахуються з людьми. Ми, ініціативна група, звернулись до всіх конфесій у місті Ковелі, отримали благословення від владики Володимира. Всі отці єпархії підтримали нас. Був греко-католицький владика Йосафат у ковельській «Просвіті», який теж нас вислухав. Протестантські громади. Всі нас підтримують в тому, щоб зберегти цей заклад для людей – для нинішнього і майбутнього поколінь», – запевняла ветеран залізниці Любов Анікушина.
«Якщо на території міста знищується така лікарня, то в першу чергу має міський голова сьогодні бити в усі дзвони і не розкласти отак руки, що «я нічого не можу зробити». Як то нічого?! Голова ОДА сьогодні має бути притягнутий до відповідальності. А ці підписи нікому не віддаєте! Це є гарантія того, що їх треба притягнути до відповідальності. І громада таки має силу», – запропонував депутат Ковельської міської ради з фракції «УКРОП» Володимир Косцьов’ят відносно зібраних підписів на підтримку вузлової лікарні.
«Виникає у нас запитання, чому власне держава безпосередньо виділяє такі кошти на важкохворих. Ну, їм потрібно теж, але ж ми забуваємо одну просту істину, що православні християни, як правило, в більшості випадків доглядають особисто своїх родичів. Це не та тенденція, що у Європі віддають. І фінансування безпосередньо для того, щоб не допустити, щоб люди потрапили в хоспіс, немає. Виникає питання до держави, до Президента, до міністрів: «Чому так?» – продовжував діалог Сергій Панасюк.
«Сьогодні стоїть питання у Ковелі відкрити лікарню на 90 місць, інакше тут нічого не планується, тільки зробити один хоспіс. Що вона буде заповнюватися цими повністю людьми? Ні! Це будуть створюватися свої приватні кабінети під виглядом хоспісу. І в цьому зацікавлений, я так думаю, наш голова адміністрації Гунчик», – впевнена секретар громадської ради при Ковельській міськраді Галина Артюшенко.
Учасники «круглого столу» вирішили поїхати на сесію Волинської обласної ради, яка має відбутися у середу, 12 жовтня, аби переконати депутатів зберегти вузлову лікарню цілісним майновим комплексом.