Після емоційної дискусії на сесії Ковельської міськради між депутатом з фракції «УКРОП» Володимиром Косцьов’ятом та міським головою Олегом Кіндером на тему «погорілого» на хабарі чиновника, мер знайшов поглядом у сесійній залі начальника Ковельського відділу поліції Івана Туся.
«Іван Гаврилович, тепер мій запит. Іменно запит. Прошу мені надати офіційну інформацію. Чи 22 числа о другій половині дня було звернення по телефону від громадського діяча Печенюка [голова Всеукраїнського об’єднання «Комітет громадського спротиву», волонтер Микола Печенюк, – ред.] в черговий відділ міськрайонний і якого характеру носило власне це звернення? Який характер носило це звернення? Прошу надати мені у письмовій формі відповідь. Даний запит ставлю на голосування. Прошу підтримати. Хто «за»?» – проговорив Олег Кіндер.
Депутати були дещо здивовані запитом, не розуміючи про що йдеться, але всі, як один, підтримали міського голову.
«Одноголосно. Дякую!» – втішився результатом Олег Олексійович.
Але завіса таємничості впала через якихось п’ять хвилин, коли депутат з тієї ж фракції «УКРОП» Наталія Сеник попросила головуючого надати слово ковельчанину Сергію Котіку з приводу проведення віче, яке відбулося у суботу. Сергія Івановича у Ковелі знають, як активного учасника двох Майданів. Привітавшись, він спочатку продекламував невеликий вірш з Майдану:
«А Сотню зустрічали неживу…
Пливла над людом, а Майдан ридав.
І з кров’ю перемішана сльоза
У батька, який сина з рук не відпускав…
Заплакав Бог, побачивши загиблих:
Серед покійних – молодих, вродливих.
Ось юний хлопчик в касці голубій.
Там – вчитель увесь сивий-сивий.
І рани їм вже не болять.
Жовто-блакитний стяг покрив тіла.
Крилами ангела майнувши в небеса
Небесна Сотня в вирій відлетіла…»
«Ви знаєте, що три дні молебні відбувалися. Ми інсценували Майдан. Ждали міського голову. Ждали всіх. Страшно, коли до нас подзвонили люди і сказали: «Поїдьте до залізничної столової і подивіться». Поїхали. Міський голова не біля залізничної, а біля цьої… із своїми цими… відмічає в ресторані. День Майдану! Трагедія Майдану! Перед носом стоїть ваш автомобіль. Ви за наші гроші роз’їжджаєте. Ви ж таку зарплату собі витребували. Подивіться, як люди живуть, ті дітки, які вам гімн співали! Як вам не соромно таке робити?!» – з обуренням висловився на адресу мера громадський активіст Сергій Котік.
Сергій Іванович також звернувся і до секретаря міської ради Віри Федосюк: «Пані Федосюк! Вдень ви сказали чого голови нема. Можливо через те і не було, що він там був з вечора. Так що, ви теж лукавите».
«Я власне не проти того, щоб зачитували віршики. Але ж у нас сьогодні не день… не вечір по «Небесній Сотні». І оці моменти. Якщо ви не звернули увагу, практично всі за мій запит проголосували одноголосно в частині того, чи був дзвінок від Печенюка в другій половині дня в п’ятницю в наш міськвідділ. А ви знаєте про що мова йде? От власне про те, що пан Печенюк озвучив, що міський голова святкує… е-е-е… і там дебоширить в ресторані «Наше місто». Саме перше. Є один момент, про який… Ну, просто є всьому межа. Розумієте? Те, що я говорю. От коли п’яний. Да? Ну, проспиться. Йде на роботу. Все нормально. А коли, вибачте мені, дурень, то на все життя. Я не хочу нікого ображати, обзивати і все інше», – вступив у полеміку Олег Кіндер.
За словами Олега Олексійовича, проводилася презентація футбольного клубу «Ковель». Саме в п’ятницю, о 19-й годині, його, як міського голову, та Ігоря Прокопіва, як заступника мера та голову федерації футболу в місті Ковелі, було запрошено на зустріч із спонсорами, батьками, представниками команди. Присутніх – більше сотні чоловік. Проходив захід в приміщенні, яке знаходиться біля готельного комплексу «Наше місто». Кіндер каже, що був приємно здивований такою зустріччю, яка тривала понад дві години.
«Ну, але, коли ми під’їжджали з Ігорем Ярославовичем, автомобіля не було куда поставити, і ми його поставили туда трішки далі – за гуртожиток залізничної лікарні. Ну, все нормально. Да? На ганок я вийшов з таким піднятим настроєм. І що мені дуже приємно, що саме основне, що проводив нас власник саме закладу «Наше місто» Уніга. Ми ще поспілкувалися. І пройшлися через заклад – туда вперід», – зачаровував присутніх розповіддю Олег Кіндер.
І тут Олег Олексійович перейшов до найцікавішого в своїй п’ятничній оказії.
«Ну, що мене саме більше здивувало, що мені назустріч з ресторану йшли працівники міліції. І вони просто підійшли і почали сміятися. Я кажу: «А що таке?» Та кажуть: «Що-що… перевіряли заклад». Я кажу: «А чого?» – «Там п’яного Кіндера шукали». Я, правда, подумав, що хтось пожартував. Розумієте що? І коли вони [поліцаї, – ред.] розказали, що власне була заява, що Кіндер в такі дні скорботи п’є, гуляє там в ресторані. Да? Ну, саме перше. Ви знаєте що? Біля «…міста» я стою. Тільки можна біля віска десь покрутити. І продовження оцього всього, ну те, що я вже сказав. Ну, п’яний проснеться, всьо нормальна людина. А от таким людям. Ну, це потрібно… я не знаю куда, напевно, вже і доктора не допоможуть», – говорив Олег Кіндер.
Тут мер згадав: в суботу, 20 лютого, секретар Ковельської міськради Віра Федосюк була на заході перед «Білим» домом, де теж прозвучали звинувачення на адресу міської влади.
«І мені цікаві ті звинувачення. То до Вєри Іванівни підійшли жінки і говорять: «Що міський голова не прийшов сьогодні на захід?» А вона каже: «Ну, немає». Ну, вона пояснила. Кажуть: «То понятно. Після вчорашнього. Він в «Нашому місті» гуляв і ходив там, розгони робив». Да? По ресторану. Вона каже: «А хто вам таке сказав?» – «Як хто? Ось чоловік». Показує на прізвище чоловіка. Зараз Вєра Іванівна озвучить. Ну, я можу озвучити. Крицун!» – практично викрикнув у сесійний зал Олег Кіндер.
«Крецул», – поправила його Віра Федосюк.
«Крецул», – повторив за нею Олег Олексійович.
Це вони говорили про голову Ковельського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Василя Крецула, якого на цій же сесії було обрано членом ініціативної групи з підготовки та проведення установчих зборів з обрання Громадської ради при Ковельській міській раді.
«Вєра Іванівна кличе: «Ануно розкажіть! Звідки ви це знаєте?» Це весь Ковель знає», – продовжував неймовірну оповідь Олег Кіндер, а сесійний зал, затамувавши подих слухав.
«Ви Котіка спитайте!» – звернулась Віра Федосюк до свого «патрона», а потім суворо запитала громадського активіста: «Звідки у вас такі дані?»
«Я скажу зараз…», – схопився з місця Сергій Котік, але йому не дав договорити Олег Олексійович.
«Із-за чого… Ви знаєте, маразм повинен мати якусь межу! Ну, коли та межа просто падає і от такі речі виносяться на загал… ну, таке не може бути. Із-за чого я дав запит, а далі моє право, тому що люди добрі, і пані Сеник, коли ви надаєте слово, ви маєте право. Маєте. Абсолютно. Моральне. Все. Але і ви несете відповідальність», – перейшов на «високі матерії» та моральні цінності Олег Кіндер. І попередив: «Я Вєрє Іванівні передам слово».
«Давайте, Вєра Іванівна, давайте», – не стерпів Сергій Котік.
«Нє-є-є… не дискутуємо з вами. Будь ласка, займіть місце і посидіть», – з президії сесії махав руками Кіндер до Котіка.
«На продовження розмови, що озвучив голова. Дійсно, дуже прикро, коли активісти, не розібравшись в ситуації, роблять звинувачення і на міську владу в тому числі. Так само вчора на віче ведучий озвучив, що в нас так погано проведено віче в зв’язку з тим, що ми звертались до міського голови, а нам не надали озвучення… Виходять ті активісти і перед громадою брешуть просто у вічі всій громаді. Дійсно, є якась межа всьому», – злилась на місцевих громадських діячів Віра Федосюк.
Наприкінці пленарного засідання депутат від «УКРОПу» Наталія Сеник спробувала «внести ясність» щодо передачі свого права на виступ Сергію Котіку.
«До мене багато хто підходив з депутатів наших і виясняв: наскільки була висловлена моя думка у виступі пана Котіка», – пояснювала присутнім Наталія Андріївна: «До мене підійшов цей громадянин і хотів висловитись на рахунок проведеного віче і ще раз вшанувати пам’ять тих людей, які загинули в нас на Євромайдані, а не для того, щоб особисті стосунки з мером тут при всіх…».
«Ну, ви надали йому», – з таким собі сарказмом перебив схвильовану жінку Олег Кіндер: «Ну, чого особисті? Він тут облив брудом владу. Ну, ви ж хотіли – він зробив…»
На цьому емоції вщухли і за кілька хвилин шоста сесія Ковельської міської ради завершилася.
