У Ковелі триває збір підписів на підтримку безстрокової мирної акції протесту щодо збереження вузлової лікарні цілісним майновим комплексом, як комунального підприємства Волинської обласної ради. Організатори кажуть, що лише за два дні їм вдалося зібрати понад 10 тисяч підписів.
Цей перелік прізвищ із підписами ініціатори протесту планують надіслати Президенту України Петру Порошенку, Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману, головам обласної ради Ігорю Палиці та облдержадміністрації Володимиру Гунчику, депутату Верховної Ради Степану Івахіву.
Свої автографи поставили також ковельський міський голова Олег Кіндер, секретар міської ради Віра Федосюк та заступник мера Ігор Прокопів.
Про «волевиявлення» градоначальства розповідає на своєму блозі секретар громадської ради при міськраді Галина Артюшенко.
«Зважаючи, що на віче були присутні керманичі нашого міста, які позиціонували перед виборцями свою присутність як – «ми з народом», то я підійшла до заступника міського голови Ігоря Прокопіва і запропонувала, щоб він поставив свій підпис під зверненням… і він підписав, – пише пані Галина. – Тоді я попросила О. Кіндера поставити свій підпис, на що він сказав: «Я не буду нічого підписувати, бо все одно напишете, що я відмовився підписувати».
Секретар міської ради В. І. Федосюк не вагалася і підписала одразу. Я вирішила ще раз звернутись до міського голови: «Олег Олексійович, ви не передумали, може підпишете?» Але Олег Олексійович, був як броня: «Я вже підписав, у палатці…» Мені нічого не залишалось, як відчепитись від людини, але я пообіцяла, що пошукаю його підпис під зверненнями…
Не знаю, що подіяло на міського голову, але після закінчення віче, коли більшість людей уже поїхали перекривати автотрасу Київ-Варшава, О. Кіндер підійшов до палатки, яка стояла навпроти міської ради і… поставив свій підпис… чомусь подалі від людського ока… Мабуть, щоб ніхто не зміг звинуватити його в популізмі…»
З приводу народного віче, яке відбулося у неділю вранці під стінами «Білого» дому, де ковельчани освистали міського голову, то Олег Кіндер скептично поставився до самої акції, заявивши керівнику депутатської фракції «УКРОП» у міській раді Ігорю Пінісу на засіданні постійної «земельної» комісії ради, мовляв, «якщо потрібно буде, то ми більше людей приведемо».
У своєму виступі на віче Олег Кіндер переконував усіх, що він також за те, щоб лікарня функціонувала для залізничників, звинувативши «УКРОП» та голову Волинської обласної ради Ігоря Палицю в популізмі та небажанні вирішувати питання медичного закладу. Це викликало обурення учасників віче. До мікрофону вийшла Любов Анікушина, сказавши, що голова Волинської ОДА Володимир Гунчик не дотримав слова, яке давав залізничникам, зараз настоює на створенні хоспісу, і що саме завдяки «УКРОПУ» він ще не підписав рішення.
Пригадалися події лютого 2016 року. Як повідомляла тоді прес-служба Волинської обласної ради, голова фракції «Свобода» в облраді Анатолій Вітів наполягав на тому, щоб зробити на базі залізничної лікарні філію обласної лікарні, бо це дозволить зберегти колектив та майновий комплекс. Він традиційно переймається ймовірністю втрати громадою майна, яке, до слова, їй ще не належить, оскільки не було акту прийому-передачі.
Натомість голова обласної ради Ігор Палиця застерігав колег від явно популістських рішень щодо залізничної лікарні. «Вона не може бути лікарнею», – категорично заявив Палиця, мотивуючи свою позицію тим, що цей медичний заклад не має змоги надавати якісні послуги, а окрім того, в Ковелі та районі нема потреб на розширення лікарняних ліжок.
«Ви хочете побудувати в Україні комунізм?» – запитував Палиця у відомого антикомуніста Вітіва.
Голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства, депутат з фракції «УКРОП» Олександр Зінчук твердив, що детально вивчав питання. Він висловив своє бачення стосовно підтримки ідеї хоспісу.
«В області сьогодні потрібно 100 хоспісних ліжок. Наразі є тільки 25. Тому відділення в Ковелі, яке можна використати під 50 хоспісних ліжок, суттєво поправить ситуацію», – заявляв Олександр Зінчук.
Плутанини з кількістю ліжок вузлової лікарні нещодавно додав і лідер ковельського «УКРОПу». При тому, що на даний час у безталанному закладі залізничної медицини функціонують 100 ліжок (терапевтичне відділення на 60 ліжок, хірургічне відділення на 30 ліжок, поліклінічне відділення, денний стаціонар на 10 ліжок) Ігор Пініс пообіцяв: «УКРОП» виступає за те, що має бути збережено цілісний майновий комплекс: госпрозрахункова лікарня з сорока ліжко-місцями». А куди ж за таких планів мають ліквідуватися 60 ліжок – повноцінне відділення?! Це ж не стільки «залізяччя», як насамперед медперсонал!
При цьому, для повноти картини слід зазначити, що акція протесту, серед модераторів і очільників якої присутні могли бачити того ж керівника ковельського міського осередку Українського об’єднання патріотів – «УКРОП» Ігоря Пініса, висуванців від «УКРОПу» до Ковельської міської ради на минулих виборах ковельчанина Сергія Панасюка та турійчанку Людмилу Васковець, формально звелася до збору підписів на підтримку проекту рішення «Про створення на базі медустанови, комунального підприємства «Вузлова лікарня станції Ковель» Волинської обласної ради», офіційно поданого та зареєстрованого депутатом Волиньради від ВО «Батьківщина» Сергієм Слабенком ще два місяці тому – 27 липня 2016 року і наступного дня підтриманого Ковельською міською радою!
Після того, як депутати міськради проголосували, від залізничників до мікрофону вийшла все та ж Любов Анікушина і подякувала за звернення до облради.
«Дорогі наші депутати! Шановний Олег Олексійович! Від багатотисячного колективу залізничників я щиро вам дякую за те, що ви нас підтримали. Дякую за те, що ви відгорнули отой геноцид від залізничників… Ніхто не хоче нас почути і зрозуміти. За що я вам дуже вдячна. Вони взагалі не розуміють нас, залізничників. Коли ми були на нараді в обласній раді, вони кажуть: «Ви такі, як всі». Та ні, ми не такі, як всі, тому що від нас залежить життя людей. Наші залізничники – це специфічна професія. Ми дякуємо Слабенку. І я низько всім вам кланяюсь від всього колективу залізничників ковельського вузла. Дякую вам щиро!» – подякувала Любов Анікушина.
Що завадило обласним владцям протягом двох місяців прийняти практично готове рішення від «Батьківщини», аби тисячі ковельчан на його підтримку не «стукали в двері» глави держави та очільника уряду України?