14 Липня, 2024

Клімчукова «помилка» – Іван Смітюх

Політичну карʼєру братів-Смітюхів дослідило видання Волинське агентство розслідувань.

Зокрема про їхній «творчий» шлях розповідають у публікації “Нелюстровані”.

У 2006 році на виборах до Верховної Ради Іван Смітюх був № 111 у списку Соціалістичної партії України, у 2008 року – 40-й. «Це «шоу» для мене і для нашої партії», – іронізував Іван Євдокимович на прес-конференції у Луцькому прес-клубі реформ, а Йосипа Вінського взагалі назвав «стукачем», мовляв, така кличка була у того ще за часів комсомолу.

Взагалі-то Іван Смітюх вміє потішити народ. Будучи депутатом Волиньради, на засіданні незалежного громадського прес-центру «Волинський вибір-2007» він дорікнув своєму колезі з БЮТ Євгену Кирильчуку, що «біло-сердечні» не беруть до списку молодих: «Хто у вас у списку? Олійник? Так Олійник має такі шанси стати депутатом, як у мене – в небесній канцелярії писарем». І що ви думаєте?! Віктор Олійник став народним депутатом України 6-го скликання – з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 року від «Блоку Юлії Тимошенко».

Іван Смітюх зумів таки зробити у волинській обласній організації СПУ справжнісінький переворот. Про це дещо розповів у «Сільських вістях» член Волинського обкому СПУ Микола Нікітюк. Коли на виборах Смітюх не потрапив на прохідні місця у списку СПУ до Верховної Ради, то його включили першим у списки до обласної ради і, за наполяганням першого секретаря Миколи Мілінчука, рекомендували обрати до складу політради. Смітюх на пленумі ОК заявив, що він роздав перед виборами гуманітарної допомоги на 770 тисяч гривень.

У телефонній розмові з секретарем Луцького міського комітету СПУ Смітюх заявив, що передав Мілінчуку певну суму коштів. У партійній організації ці кошти не були обліковані, як вони витрачалися – невідомо. Коли Івана Смітюха було обрано першим секретарем обкому СПУ, то він назвав свій прихід до влади «необхідністю омолодження керівних кадрів партії».

А ось у верхні ешелони державної влади проходили сивочолі «перевірені бійці». Так, Указом Президента України Віктора Януковича від 26 березня 2010 року головою Волинської облдержадміністрації було призначено Бориса Клімчука. Ходили чутки, що до такого, несподіваного для багатьох, чергового призначення Клімчука «приклали руку» і його поліські земляки брати Смітюхи – Григорій та Іван.

Григорій Смітюх, пробувши народним депутатом півтори каденції (першого разу пройшов до Верховної Ради України за списками Партії регіонів у 2006 році, другий – на позачергових виборах у 2007-му), не мав наміру полишати політичну кар’єру і, звичайно ж планував балотуватися до парламенту ще раз – у 2012 році. Будучи людиною авторитетною, він планував йти по Ковельському мажоритарному окрузі й сподівався на безсуперечну перемогу. Але, сталося не так, як гадалося.

В липні Григорій Смітюх разом зі своїми волинськими колегами підтримує ганебний мовний закон. Через місяць голосує за знищення української мови ще раз. При цьому, на відміну від своїх земляків Катерини Ващук та Ігоря Палиці, Григорій Євдокимович навіть не намагався виправдатись чи вибачитись перед волинянами за ту зраду.

Коли журналісти попросили голову Ковельської райдержадміністрації Івана Смітюха прокоментувати його особисте ставлення до цього законопроекту та пояснити чому проти української мови голосував його рідний брат – Іван Євдокимович безапеляційно заявив: «Не провокуйте мене на ці «глупості».

Газета «Чесна Волинь» писала, що Григорій Смітюх в той же час чудово розумів, що волиняни не пробачать йому такого ганебного вчинку і не підтримають на виборах восени 2012 року. Тому він пішов на вибори разом зі своєю політичною силою – у списках Партії регіонів. А «воювати» за Ковельський округ доручили йому рідному брату Івану.

Поява регіонала Івана Євдокимовича на території 21-го виборчого округу в якості кандидата з початку здивувала політичних оглядачів. Бо на цьому окрузі вже був зареєстрований кандидат від Партії регіонів Іван Бурко. А тут ще один, хоч і самовисуванець. Пізніше з’явилася версія, що Бурко на справді технічний кандидат Смітюха, який мав відвернути на себе увагу виборців, та відволікти їх від думки, що Смітюх також регіонал. Невже керівники виборчого штабу голови Ковельської райдержадміністрації вважали, що люди настільки дурні, що не зрозуміють від якої партії Смітюх?

Але щоб остаточно переконатись в тому, що політтехнологи Смітюха розпочали кампанію по «відми­ванню» іміджу Івана Євдокимовича, наводимо ще один факт. Як ми вже зазначали, рідний брат Івана Євдокимовича – Григорій – двічі проголосував за зраду української мови у Верховній Раді, що стало основною причиною його відмови балотуватися по мажоритарці. Аж раптом місто Ковель прокидається зранку і бачить білборди із зображенням Івана Смітюха, та гаслом «Українська мова – наша мова». Що ж це виходить – я не я, та мова не моя? Чи може ці плакати здатні були змусити ковельчан забути, як Смітюх-старший їх зрадив?

«Читач може задатися питанням: а з якою ж метою Іван Смітюх йшов до Верховної ради? Чого йому в житті не вистачає? В «шухляді» десятки мільйонів гривень, великі будинки, дорогі машини, поважне владне крісло, тисячі залежних від нього селян – ну чим не князь? Але політичні амбіції, певно, взяли гору над здоровим глуздом. Певно, пан Смітюх, розмірковуючи над своєю майбутньою політичною кар’єрою, вирішив так. Якщо стану депутатом – добре. Якщо депутатом не стану – скажу, що це провина Клімчука, що він не достатньо активно мені допомагав. Клімчука за це можуть зняти, а Григорій домовиться за тепле крісло губернатора для свого меншого брата», – розмірковувала газета «Чесна Волинь».

«Вибори 2012 року Іван Смітюх програв. Він вирішив подати у відставку з посади голови Ковельської РДА після того, як йому зателефонувала помічниця Бориса Клімчука і передала наполегливу пораду голови облдержадміністрації – написати заяву на звільнення за власним бажанням. Було зрозуміло, що це є розплатою за несанкціоновану участь Смітюха на виборах до Верховної Ради і його програш. Можна зрозуміти Бориса Клімчука, бо із 23307 виборців Ковельського району за голову райдержадміністрації проголосувало лише 5583. Чим пояснити таку низьку довіру громади? Представника виконавчої влади у його ж районі обійшли заїжджі конкуренти – як олігарх-самовисуванець, так і представник Об’єднаної опозиції», – наголосила газета «Волинь-нова».

На прес-конференцію Смітюха реакція губернатора не забарилася. Під час оперативної наради Борис Клімчук сказав, що попросив Івана Смітюха написати заяву на звільнення, бо той «не розуміє своїх функцій».

«Чому він сказав, що подзвонила помічниця? – дивувався губернатор. – Це ще раз характеризує цю людину як таку, що не розуміє, куди він попав і в чому його функція. Функція! Дарма призначив Смітюха. Це моя помилка. Я її визнаю. Район отримає допомогу від мене. Там відсутня система влади, а люди там прекрасні як і в усій нашій сонячній Волині».

Іван Смітюх теж за словом у кишеню не поліз і під час веб-конференції на сайті обласної ради заявив, що він є людина вільна, а не найнявся служити «царю Борису Петровичу». На запитання: «Що ви думаєте про партійних босів Партії регіонів у Волинській області?», відповів: «Мені соромно за них», а потім додав, що «треба весь час займати чесну і порядну позицію і говорити все у вічі, а не позаочі».

У лютому 2014 року Іван Смітюх вийшов з Партії регіонів. Що підштовхнуло його до такого несподіваного кроку можна тільки здогадуватися. Відомо, що 1 лютого на Волині стартувала кампанія громадського тиску на членів волинського осередку Партії регіонів та їхніх союзників. Як писали ЗМІ, у населених пунктах краю розклеюють листівки, на яких зображені депутати обласної ради, які входять до фракції ПР. На листівках напис: «Член партії, яка вбиває людей. Лишається з диктатором». До того ж, 31 січня обійстя Івана Смітюха у Ковелі приїздили пікетувати волинські автомайданівці. Казали, що про призупинення членства у Партії регіонів Іван Смітюх заявив іще 6 грудня 2013 року.

Його старший брат Григорій, ставши нардепом від Партії регіонів, «прогримів» у грудні 2013 року, коли під час провладного мітингу на Європейській площі кілька разів проскандував «Путін! Путін!». Це волання підтримали одинокі голоси. «Володимире Володимировичу, я сподіваюся, ви почуєте. Майдан сьогодні звертається до вас, ми потребуємо допомоги і підтримки», – гукав Смітюх.