На пленарне сесійне засідання Ковельської міської ради громадські активісти, волонтери, АТОвці та журналісти з різних міст України привели під «конвоєм» начальника відділу комунального господарства міськвиконкому Олександра Балака (на фото), який оскандалився через недолуге публічне висловлювання на адресу загиблого в зоні АТО капітана Збройних Сил України Володимира Кияна – легендарного «Тайфуна».
«Ковель «прогримів» на всю Україну через слова вашого чиновника пана Балака на засіданні топонімічної комісії, мовляв хто такий Володимир Киян, ну загинув, той загинув… Ці всі люди, які приїхали, дуже добре знають, хто такий Володимир Киян, і за що він загинув. Тут є люди, які воювали з ним пліч-о-пліч. Він став символом оборони луганського напряму. Ковельщина повинна пишатися ним… Ми були дуже обурені тією фразою, яку ми почули. І ми приїхали з’ясувати, чи насправді пан Балак так вважає, і треба щоб він це сказав публічно», – заявила з трибуни сесії журналіст та волонтер Ольга Решетилова.
Нагадаємо, що скандальні та непристойні слова Олександра Балака першим оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці колишній голова Ковельської районної ради та заступник голови громадської ради при Ковельській міськраді Ігор Верчук, після чого його допис поширили журналісти, в тому числі нашого видання.
І поки Олександр Балак йшов до трибуни, міський голова Олег Кіндер, для якого опозиційна журналістика, як гірка редька, почав торочити щось про «жовту пресу». На думку ковельського градоначальника, це все підступні ЗМІ знову очорнили його «сонцесяйну» владу.
«Після того, як я прочитав у засобах масової інформації… просто мені десь, ви знаєте, соромно, що в нас деякі засоби масової інформації перетворюються в «жовту пресу», де просто хочуть використовувати і політичні сили, і політику, і такі моменти, які сьогодні мають місце», – як завше сумбурно, зібравши до купи «стрибаючі» думки, повідав Олег Олексійович.
Яка до дідька «жовта преса»? Які ще політичні сили тягнули за язика безпартійного головного комунальника міста? Це залишилося загадкою для присутніх.
«Я спілкувався з Олександром Сергійовичем в частині як це відбувалося, бо голова комісії є мій заступник Товстига і вони проводили комісію саме в кабінеті заступника, бо в «триста шістнадцятому» [зал засідань виконкому] у нас йде не тільки відео, а й аудіозапис. Я зразу дав доручення надати мені аудіозапис. Але сказали, що можна тільки відеозапис, а з відеозапису не можна визначити слова. Олександр Сергійович однозначно сказав, що такого вислову не було. Із-за чого мені, як керівнику виконавчого комітету, по великому рахунку… я говорив: «Добре…», – наче з похмілля, «плодив» нісенітниці Олег Кіндер.
«Скільки раз я говорив голові облдержадміністрації і вищим посадовим особам: «Визначіть. Для нашої перемоги потрібно, щоб місто Ковель купив танк. Зціпимо всі зуби і купимо танка, але щоб ми знали, що це – перемога». А так ніхто нічого толком не може пояснити», – дивувався дивний мер Ковеля.
Одне було ясно: Балак переконав Кіндера в тому, що нічого такого не говорив про загиблого героя.
Взявши слово, пан Балак почав швидко розказувати про історію перейменування вулиці Ватутіна (на цій сесії депутати міськради одноголосно присвоїли їй ім’я Володимира Кияна), різні неприємні перипетії та доручення мера Кіндера, придбання у Луцьку квартир для сімей загиблих учасників АТО, що вкладав свій потенціал, розум та ентузіазм, допомагав їм особисто в позаробочий час та вихідні. Складалось враження, що чиновника помилково привели на лобне місце, що його треба нагороджувати, як мінімум, медаллю за «За працю і звитягу».
«Мене Веремчук «виводив» із членів комісії. Мене «завели» незрозуміло як. У мене була особиста неприязнь до Веремчука, так є переписка з ним, як я не виконав його доручення, ще коли він був головою районної ради», – виправдовувався Олександр Сергійович, згадуючи злощасне для себе засідання топонімічної комісії.
Незрозуміло і хто такий, той «Веремчук», бо чоловіка з таким прізвищем у складі міської топонімічної комісії – немає і ніколи не було. Можливо, пан Балак має на увазі екс-голову районної ради та члена комісії Ігоря Верчука? Ну, тоді все «сходиться»…
«Говорили чи не говорили? От власне я також ще раз хочу впевнитись. Чи це просто-на-просто бруд і брехня? Чи ви справді такі речі говорили?» – допитувався Олег Кіндер, зиркаючи на журналістів.
«Я особисто вшановую всіх. І коли почалося АТО, і Сущ Василь був…», – головний комунальник для чогось згадав бувшого ковельського військового комісара, але думку так і не закінчив, бо його перебили Кіндер та інші присутні в сесійній залі.
«Говорили чи не говорили?» – конкретно «приперли» чиновника.
«Я такого не говорив», – прорік перед народом Олександр Балак.
«Ми з вами спілкувались і ви нам сказали, що ви це говорили, але ви хочете вибачитись… Що ви ллєте воду?!» – гнівно спитав його приїжджій активіст.
Балак сказав, що приносить вибачення перед громадою міста Ковеля, перед всіма.
«Якщо хтось так подумав мою думку, я зовсім мав інший напрямок роботи: увіковічнити пам’ять одній з новобудов вулиць, як всім попереднім учасникам АТО. Приношу вибачення, що я такий негідний вчинок, на вашу думку. Я особисто вкладаю всі зусилля в розбудову території міста і приймаю активну участь в наданні допомоги сім’ям загиблих», – стояв він «на своєму».
Наступала розв’язка. Олег Кіндер мовив до Олександра Балака, що він не задоволений його відповіддю.
«Тоді, коли я вам задавав питання: «Говорили чи не говорили?» Ви мені сказали, дивлячись в очі: «Ні. Я такого не говорив». Люди, які не тільки там стоять, сидять в залі, вони хочуть чітко почути відповідь: говорили чи не говорили такі слова?» – на емоціях «добивав» підлеглого міський голова і було видно, що терпець в нього ось-ось увірветься.
«Я не говорив в частині, щоб не перейменовувати вулицю Ватутіна на Кияна», – спромігся відповісти начальник відділу комунального господарства.
«Наскільки я зрозумів з того, що ви починаєте, от правильно чоловік сказав: віляти, я прошу, будь ласка, до кінця сесії, до кінця дня положити заяву на звільнення в мій кабінет», – «розпорядився» Олег Кіндер.
Багато хто з присутніх, в основному приїжджих, зустріли це схвальними оплесками.