Одягатися стильно – не таке дороге задоволення, як здається на перший погляд. Тепер модно виглядати може будь-хто. І для цього не потрібно іти в бутики й залишати там шалені суми за брендовий одяг.
На допомогу у цій ситуації приходять секонд-хенди, але це вже далеко не ті барахолки, що були раніше. Люди стали перебірливими і готові платити більше, але при цьому купувати одяг з комфортом навіть на «секонді». За 20 років «секонди», що існують в Україні, дуже змінилися. Розвали з брудним шматтям, в яких рилися одні бідняки, трансформувалися в солідні магазини, ‒ йдеться в публікації Ковель сьогодні.
Дешеве стає дорогим
«Планета секонд-хенду» – мережа магазинів уживаного одягу. Розкидані вони усюди, в Україні також користуються популярністю. Але у таких закладах і плюсів, і мінусів доволі. Приміщення час від часу провітрюють, але від запаху дезінфекційних засобів не втечеш; щоб приміряти одяг доведеться постояти в черзі – на весь магазин дві примірочні. А тут ще й ціни ростуть, як на дріжджах.
Продавець одного із секонд-хендів Ірина пояснює: «Рівень добробуту українців, попри нестабільний долар, за останні 20 років підвищився. Люди готові платити по 100-200 гривень за якісну і модну річ із «секонду»: все одно це в рази дешевше, ніж в звичайному магазині».
У Ковельських секонд-хендах часто поділяють речі на дві категорії: одна з них – звичайний одяг на вагу, а інша – так званий «люкс на вагу». Так, останній з них дешевим одягом аж ніяк не назвеш. Вартість кілограма такого одягу у день привезення здебільшого становить 408 грн. Можна погодитися, що літній одяг легкий, отже сукня чи футболка заважить небагато. А ось осінні чи зимові речі коштуватимуть немалі гроші.
Люди до секонд-хендів приходять з різною метою. Так, Ольга Василівна завітала через свою любов до шиття. «Мене на секонд-хендах цікавить тканина, − розповідає кравчиня. − Сьогодні такий час, що ціни на тканину просто захмарні, а тут можна щось якісне підшукати. Взагалі секонд-хенди – то дуже добре, бо людям з малим достатком є, де купити собі одяг. При виборі речей на секонд-хенді для мене важливо, з якої тканини річ. Це основне. Ніколи не куплю, зрозуміло, білизну і взуття, бо ці речі – це дуже індивідуальні».
Охайні пенсіонери визнають, що секонд-хенд – це, звичайно, антисанітарія, але нічого не вдієш. «Мені з моє пенсією лише сюди, − обурюється одна з них. − Головне добре випрати куплені речі. З теперішніми цінами в магазинах нічого не купиш, тому часто ходжу сюди».
Чимало з відвідувачів звертають увагу на речі з табличкою «люкс на вагу». Одяг там і справді непоганий, виглядає як майже новий. Оленка, одна з відвідувачів секонду по бульварі Лесі Українки, вподобала для себе вечірню сукню, заплатила за неї 142 гривні. Каже, що купівлею задоволена.
А ось пенсіонери до «люксу на вагу» ставляться байдуже. Для їх тут речі занадто яскраві, не повіку і вартують не по кишені.
Купують за ціною ганчір’я
Секонд-хенд в Україну завозять переважно із Західної Європи. У Великій Британії, Голландії та Бельгії зі вживаним одягом працюють спеціальні компанії-збиральники. Переважно влаштовують благодійні акції, коли частина виручених від продажу грошей іде на гуманітарні цілі. Наприклад, для допомоги хворим дітям або для покращення освіти в одній із країн Африки.
Людям у районі роздають пакети, на яких написана мета кампанії і зазначений час збирання. Жителі складають непотрібний одяг та виставляють пакети біля порогу. Є фірми, що купують непотрібний одяг за ціною ганчір’я. Везуть на сортувальну фабрику або запаковують у мішки. Одяг секонд-хенди обробляють спеціальним газом, що знищує всі мікроби.
