Активні земельні роботи тривають по вулиці Самійла Величка на ділянці, де ковельський міський голова Олег Кіндер на початку своєї першої каденції звів із добротного дерев’яного бруса двоповерхові «хороми», які згоріли через порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення та електропроводки на Відьомську ніч (Хелловін) 1 листопада 2011 року.
Екскаватор кубометрами «вигризає» надра валу майже на березі водосховища, а КамАЗ невтомно перевозить пісок на приватну ділянку. Місцеві жителі стверджують – цей пісок за бюджетні кошти намили близько десяти років тому, коли чистили водосховище.
Півроку тому коментатори публікацій у нашому виданні писали: «Трошки ремінісценції: на другому році кошарукового мерства ідею аквапарку взяли до рук монстри волинського БЮТу – його голова, нардеп Віктор Олійник та головний еколог, депутат Волиньради Олег Кіндер, прагматично поклавши слова Сергія Кошарука про дитячий парк розваг на ноти фінансової партитури: у 2008 році по держпрограмі «Ліквідація наслідків підтоплення території в містах і селищах України» було виділено коштів на суму 3 млн. 209 тис. грн. (в т.ч. кошти місцевого бюджету (співфінансування) 487,5 тис. грн.) на виконання очистки Ковельського водосховища по видаленню мулового осаду. Слідом за пролобійованими цими бютівцями грошима підтягнулися і «мутні» фірми. Наслідок – кримінальні справи. Ні грошей, ні чистого водосховища. Отож не будемо вдаватися в далекі ретроспективи, а освіжимо «оперативну» спогаданку: 2013 рік – третій рік повноправної кіндер-каденції. В партійних руках «Батьківщини» – від мера, ради, виконкому аж до останнього клаптика ковельської землі. А тут читаємо в солідному «Слові Волині»: «Ковельська мерія чекає на приватних інвесторів. Один із проектів – будівництво на території водосховища розважального комплексу з аквапарком».
Проте, майбутній аквапарк скоріш за все залишиться черговою передвиборчою «цяцянкою», бо ковельська влада вкотре змінила своє бачення використання гектарів біля найбільшої водойми Ковеля.
«Рекреаційну зону з ігровими майданчиками, пляжем, велосипедною та пішохідною доріжками облаштують на березі Турії у Ковелі. Ініціатором проекту, який підтримала міська влада та ковельчани, є народний депутат України Степан Івахів», – нещодавно повідомили волинські ЗМІ, запросивши активних городян на толоку по прибиранню прибережної смуги.
«За моєю спиною – один з найбільш густонаселених районів міста. Це багатоповерхова забудова. І людям немає куди ходити відпочивати. Тому й було прийнято рішення, що для мешканців вулиці Володимирської і для мікрорайону «Ковельсільмашу» зробити таку гарну зону відпочинку. Це ідея, яка втілиться в життя», – якийсь тиждень тому балакав ковельський міський голова Олег Кіндер.
Отож, поки голова міста на публіку переймався майбутніми відпочинковими перспективами багатотисячного мікрорайону реальні справи свідчили про інше: толока по очищенню берега водосховища від сміття давно закінчилася, але продовжилося «очищення» його околиць від намитого для пляжу золотавого піску для присадибної ділянки градоначальника.
Появу громадських активістів робітники зустріли з повною апатією. На запитання: «Куди возите пісок?», надійшла загадкова відповідь: «До нас вранці уже приїжджали… Нас фотографують півдня». При цьому водій вантажівки, яка щойно «скинула» пісок, так і не уточнив: хто саме до них приїздив – чиновники з «Білого» дому, власник цієї приватної техніки, чи особисто забудовник.
«Ніхто з ваших керівників не казав: для кого ви возите пісок? Чи маєте дозвіл на вивезення піску?» – спитав спецкор газети «Вільна думка» Микола Силюк.
«Ми найняті робітники», – відказав водій.
«Нас прислали сюди, то ми і працюємо. Вивозимо пісок на участок. Чий участок? Не в курсі. Воно мені геть не цікаво. У мене все – по команді. Я можу звідси поїхати поробити десь в друге місце, а потім знову повернутися сюди», – повідав робітник на автонавантажувачі, розказавши, що техніка, яка тут працює, належить місцевому ТзОВ «Ідея».
