На останній сесії Волинської обласної ради трапився конфуз: депутати не підтримали ініціативу свого колеги Віктора Козака, обраного від Ковельщини, який звернувся із запитом до начальника УСБУ щодо діяльності Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія».
Як повідомляє Інформаційне агентство Волинські новини, Віктор Теодосійович закликав промоніторити офіційний веб-сайт санаторію-профілакторію «Турія», звернувши увагу на відгуки. Якщо ці відгуки відповідають дійсності, на думку депутата, потрібно приймати рішення щодо господарської діяльності підприємства. Оскільки депутати не підтримали запит, його оформили, як депутатське запитання.
Хай би як, але Віктору Козаку, який також обіймає посаду голови Ковельської райдержадміністрації, підлеглі зобов’язані були доповісти про те, що «санаторію-профілакторію «Турія», як такого, офіційно не існує. У Ковельському районі зареєстровано Волинський обласний санаторій матері і дитини «Турія».
Хтось може сказати: «Ну, то й що… помилився. З ким не буває…» Проте, ось тут і є проблема! Високопосадовець районного масштабу, говорячи про якісь там інтернет-зауваження, як то кажуть, «не побачив за деревами лісу». Позаяк дана проблема не «злизана» з анонімних коментарів сумнівного «сайту», а є реальною.
Ось в ЄДРПОУ місцезнаходження юридичної особи цього комунального санаторію: 45060, Волинська обл., Ковельський район, село Зелена. Але ж біда в тому, що офіційна «прописка» не відповідає його фактичному розташуванню в адміністративних межах міста Ковеля. Підтвердженням є зареєстрована в Державному земельному кадастрі України ділянка (№ 0710400000:15:008:0189, КОАТУУ: 0710400000, зона: 15, квартал: 008).
В дійсності, на цій земельній ділянці уже багато років розташований Волинський обласний санаторій матері і дитини «Турія» – «об’єкт високого ступеня прийнятного ризику» вже з іншою, реальною адресою: вулиця Володимирська, 137.
І саме ця міська адреса фігурує в офіційних документах Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Статтею 93 Цивільного кодексу передбачено, що «місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку».
Агов, можновладці! Може, хтось з вас покаже де, врешті-решт, у приміському селі Зелена знайти офіс санаторію «Турія» із «щоденним керуванням»?
Пригадується, як 5 березня 2015 року, Віктор Козак та голова Ковельської районної ради Ігор Верчук взяли участь у виїзному Дні депутата, який проводив голова Волинської обласної ради Валентин Вітер.
Народні обранці того дня побували у Волинському обласному санаторії матері і дитини «Турія», де ознайомилися з напрямками та широким діапазоном лікувальних можливостей підприємства, яке розраховане на 300 ліжко-місць.
Хіба в селі Зелена обласне вельможне начальство на чолі з паном Вітром оглядало санаторні корпуси? Ні! Вони топтали не сільську землю, а територію міста Ковеля. То хто і для чого сфабрикував у Державному реєстрі відомості та установчі документи санаторію комунальної власності Волинської області? Хіба ж про це не відав «біло-сердечний» голова Волиньради Валентин Вітер?
А може подібне вітряне крутійство даними Держреєстру «зеленського» санаторію матері і дитини «Турія» можна класифікувати, як діяльність незареєстрованного відокремленого підрозділу, «нелегально» розташованого на міській території? Згідно статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців», «відокремлений підрозділ юридичної особи – це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або
операції, надає послуги від імені юридичної особи…».
Якби ж місцеві фіскальні органи належним чином стежили за законним веденням підприємницької діяльності в місті Ковелі та Ковельському районі, то неодмінно б виявили «фантомне» комунальне підприємство, місцезнаходження ведення підприємницької діяльності якого не відповідає зареєстрованому.
Де ж ті контролери, які мусили би направити уповноваженому реєстраторові офіційне повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням? Адже розбіжність фактичного перебування підприємства за адресою, зазначеною у реєстраційних документах, може призвести також до фінансових проблем не лише самої фірми, а й її контрагентів. Внаслідок цього, юридична особа втрачає можливість законно здійснювати підприємницьку діяльність.
Верховний Суд України щодо подібних випадків категоричний: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є підставою для внесення таких відомостей до Реєстру та постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
А місцева та регіональна влада зважають на такий «вердикт» Верховного Суду? Чи їм на все начхати?
