Ковель ‒ місто, якому географічно найбільш пасувало би бути столицею Волині, адже розташоване у самому центрі області. Тут сходяться найважливіші залізничні шляхи, що проходять теренами Волині.
6 липня ковельчани відзначають День міста. Цю дату встановлено на честь пам’яті про звільнення міста від німецьких окупантів у 1944 році. З нагоди визволення міста у першу неділю липня у Ковелі щорічно влаштовують святкування.
У переддень масових гулянь, коли у Ковелі готувались до чергової річниці, «Таблоїд Волині» завітав до міста залізничників, аби зробити невеличку оглядову екскурсію.
Ковельська автостанція та вокзал ‒ перевалочний пункт багатьох туристів, які мандрують на Шацькі озера. Вийшовши з потяга чи автобуса, зможете купити на ринку поруч практично все. О десятій ранку тут продавали домашні молочні продукти, овочі й фрукти. Попри спеку у понад 28⁰С, ковельчани активно торгувалися за сир, сметану й молоко. Згодом нам розповіли, що продукти тут продають завжди якісні. Їх привозять із ближніх сіл одні й ті ж люди вже роками. Кожен продавець вже має своїх постійних клієнтів, тож мусить тримати марку.
Біля ринку нас зупинив дідусь. Попросив піднести йому пакет з картоплею до дому. Старенький з ціпком, погано рухає правою рукою та ногою. Розповів, що праву сторону спаралізувало у 2005 році. Валерій Іванович 32 роки пропрацював залізничником, зараз живе з 89-річною мамою, яка ще до недавніх пір господарювала на дачі, дочкою та двома внуками. Каже, що любить Ковель, бо як його не любити, коли прожив тут усе життя.
У місті багато квітів ‒ ними тут прикрашають тераси закладів харчування, балкони та під’їзди будинків. Дуже милують око мальви, що ростуть попід будинками. Також ковельчани самі турбуються про благоустрій прибудинкової території ‒ прикрашають іграшковими звірами та сюжетами із казок.
У місті є два парки: у центрі ‒ імені Лесі Українки, на березі річки Турія ‒ молодий парк імені Тараса Шевченка. До речі, саме тут знаходиться найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Автори монументу ‒ київський скульптор Володимир Шолудько, скульптори Петро Подолець та Микола Король, архітектори Тетяна Мельничук та Анатолій Заворотинський. Пам’ятник зображує масивну бронзову фігуру Шевченка на високому кургані. Розміри монумента вражають: понад 7 метрів заввишки, а вага бронзової скульптури поета ‒ близько 20 тонн.
На наше запитання про популярні місця відпочинку у соціальних мережах ковельчани також саркастично жартують: «молодь ходить відпочивати на дуже красиве та захоплююче місце, просто перлина Ковеля ‒ це «Костомельна станція». Там відкривається неймовірна палітра ароматів та запахів, а особливо приємно, коли вітер дме в сторону району «Ковель-2», це просто неймовірне щастя ‒ вдихати ці райські запахи. А ще дуже чудово, коли ці неймовірні запахи повторюються кожен вечір. На мою думку, це місце твердо посіло б місце 8 чуда України». Так Рома Ющик описав один з найнеприємніших моментів, яким запам’ятовується Ковель: неприємний запах від Ковельського ветсанзаводу часто поширюється на окремі райони міста. Особливо печальна ситуація під час літньої спеки.
У місті ‒ багато храмів. Найстарішим з них є дерев’яний римо-католицький костел Святої Анни, побудований у 1771 році. Унікальною є двовежева форма храму, що властиво більше для мурованої архітектури. В Україні дерев’яних двовежевих костелів, датованих XVIII століттям, збереглось лише два. Парафією ковельського костелу опікуються монахи-францисканці з Кракова.
Популярними нічним місцем відпочинку молоді нам назвали клуб «Аркан». На жаль, побувати у ньому не вдалося. Також у місті є «Кино-клуб», однак кіно тут подивитися не вдасться, адже це – нічна дискотека. Одним з найпопулярніших є кафе «Orange», що в центрі. Кілька років тому тут оновили інтер’єр та меню, чим вдалося привабити чимало відвідувачів. У кафе, справді, затишно й гарно. Ціни ‒ вище середнього: за бургер з картоплею-фрі довелося заплатити 40 гривень. Прикро, але булочка виявилась черствою, а картопля недосмаженою.
Є у Ковелі, де зупинитись туристу. Перевтілившись у образ мандрівника, ми завітали у готель «Лісова пісня» та місцевий безіменний хостел, що був першим готелем у місті. У хостелі можна оселитись у кімнаті, де ліжко-місце коштує 50 гривень. Тут не надто людно, тож можна сподіватися, що у кімнаті будете лише ви. Одномісний номер у «Лісовій пісні» вартує 131 гривню і 7 копійок. У кімнаті телевізор, окремний душ та туалет, щоправда тепла вода є лише з 20.00 до 22.00 та з 08.00 до 10.00.
Ковельський кінотеатр, що знаходиться у Палаці учнівської молоді, йде в ногу з часом й пропонує глядачам переглянути прем’єри: тут можна подивитися п’ятого «Термінатора», «Третього зайвого 2», «Супер Майка XXL» та «Людину-мураху». Вартість квитків ‒ від 35 до 50 гривень.
Віднедавна у місті з’явився й ще один центр відпочинку «Classic Club». Тут є піцерія, суши-бар, боулінг та більярд.
Самі ж ковельчани видались дуже привітними людьми. Залюбки позували перед фотоапаратам та підказували дорогу.