12 Липня, 2024

Такій владі в Ковелі – не бувати!

«Краще вчитися на чужих помилках, аніж на своїх», – цю мудру та крилату фразу, мабуть, знають усі. Знають також, що «по життю» так не виходить… доки на власному лобі не «наб’єш» гулю – в повній мірі не усвідомиш, що відбувається, а, найголовніше, не зробиш певних висновків та дій.
Все те, що відбулося в Ковелі після випадкового, на гребені політичної хвилі піднесення БЮТу, приходу до влади Олега Кіндера та його команди, навіть катастрофою важко назвати.
Опоненти-«кіндерлоги» відразу ж скажуть, мовляв Пархонюк все це пише, щоб захистити свій бізнес – для піару, або «пришиють» ще якусь нісенітницю. Але, повірте, на сьогодні, очолюване мною товариство без будь чиєї допомоги дало достойну і, головне, законну відсіч рейдерським «замашкам» пана Кіндера. І зроблено це в судовому порядку, всупереч намаганням корумпованого та злочинного угрупування, (інакше назвати – язик не повертається!) різними методами тиснути на суд.
Можливо, хтось скаже: «Згущаєш фарби, шановний!» На це відразу дам відповідь: «Ні! І ще раз ні!» Адже, у цій історії були завідомо неправосудні рішення, ознаки підкупу та тиску на суди, десятки нацькованих на наше товариство перевірок, свідоме нищення журналіста за висвітлену ним правду, сфальсифіковані кримінальні провадження тощо. І, насамкінець, мабуть, аби найбільше дошкулити товариству, аби мені не кортіло опиратися цій «мафії», було здійснено замах на майно «Каскаду». І ці злочинні дії вже не лише «патронував», а брав у них особисту участь наш місцевий «гарант конституції» Кіндер!
Зазвичай ніщо, ніколи та ніде не відбувається без причетних до оборудок «персонажів». В даній справі, окрім «продажного» мера, який, певне, поласився на «гроші’» мого сусіда Сергія Нагорника. На моє глибоке переконання, в цій справі була задіяна ціла ланка впливових осіб, як з органів державної влади, так і правоохоронних органів.
Весь цей «театр маріонеток» за ниточки «смикав»  такий собі “персонаж”, –  колишній заступник голови Волинської ОДА, який за часи перебування на посаді заступника ковельського міського голови, а пізніше керівника Фонду державного майна України у Волинській області, мабуть, непогано «підтарився», використовуючи свої владні повноваження. А тепер у чолов’яги, напевно, одна проблема – легалізувати майно, нажите «непосильним» трудом та заробляти на ньому. Адже, саме цей колишній чиновник перебуває постійно в контакті з Нагорником, неодноразово, перед вводом у експлуатацію приміщення по вулиці Косачів, 6-А, «інспектував» об’єкт, а зараз є завсідником «Кубу».
Не може бути сумніву, що колишній заступник губернатора, або, вірогідно, його ще вищі покровителі, мають безпосередній стосунок до будівлі адмінприміщення в м. Ковель по вулиці Косачів, 6-А, та десятків об’єктів нерухомості в Ковелі та Луцьку, формально зареєстрованих на Нагорника.
Про це усе я ще раз пишу, аби показати наскільки прогнилим та корумпованим є середовище міської влади, яке, використовуючи політсилу БЮТ, на словах декларуючи вболівання «за народ» та демократичні принципи, ймовірно, за гешефт піде на зговір із будь-ким, навіть зі своїми політичними ворогами – колишніми регіоналами! Про яку порядність, законність та справедливість такої влади можна говорити?
Але повернемось до згаданої «катастрофи». Місто в нас немолоде, тому всі комунікації тепло-, водо- та газопостачання знаходяться в край зношеному, навіть аварійному стані. Пригадую, як на початку реформ у Польщі мене здивувало, що тамтешнє містечко Влодава було вздовж та впоперек перекопане траншеями. Там інтенсивно замінювали усі труби комунікацій на нові. Адже всі вони перебувають під землею, або під асфальтом і  такі ремонтні роботи дуже дорогі. Однак їх заміна є першочерговою та потребує десятків мільйонів гривень.
Так, саме цих мільйонів, які  Кіндер разом зі своєю «гоп-компанією» займаючись «дерибаном»  землі та майна громади міста, «пустив на вітер». Адже земля, зазвичай, безкоштовно, без аукціонів та конкурсів, роздавалась у руки «потрібним» людям.
Більше того: поверх тих зношених комунікацій клали по-новому асфальт. Хоч це бездумно та неправильно, але ж «відкати» на дорожніх роботах чималі та й обсяги там в десятки, а то й сотні мільйонів гривень. Тому і «ллються рікою» бюджетні кошти, і нікого не обходить те, що потім цей новоукладений асфальт,  знову доведеться зривати.
Хтось сумнівається в тому, що Кіндер забував  про свою «кишеню»? Та тут і сумніватися не треба! Воно вже все повилазило назовні: це і «хатинка»-маєток, і новенький «Мерседес»… А скільки добра, «доходів» мера, про які пересічні громадяни не відають ще зявилось за ці п’ять років владної каденції?
Що було б із Ковелем, якби жителі не вчинили супротив Кіндеру, його дурній ідеї (він же – еколог з досвідом!!!): ледь не впритул до людських поселень побудувати небезпечний сміттєпереробний завод?
А що зроблено за каденцію, щоб ковельчани не дихали зловонними випарами та бактеріями з ветсанзаводу?
Де прозора та справедлива стратегія міської «комуналки» по черговості влаштування асфальтового покриття вулиць. У той час, коли Кіндер прокладає асфальт до свого двору, або до офісу своєї фірми (де доїзд ще нормальний), інші вулиці в мікрорайоні Ковеля-ІІ, або в районі вулиці Левицького – просто «плавають».
А земля – це ж повний «бєзпрєдєл»!!! Якщо продивитися рішення сесій, то відразу стає очевидним: процедура «дерибану» землі владою Кіндера займає левову частку їхнього робочого часу. Про три незаконні схеми земельного «дерибану» я говорив ще на «круглому столі», який було якось організовано у Ковелі осередком «Правого сектору». Однак нічого ж не помінялось! Навіть АТОвцям по цих злочинних схемах надавалася земля! І робилося це виключно з однією метою: прикриваючись благими гаслами турботи про захисників вітчизни, «протягнути» заодно вже проплачені земельні наділи, «своїм» особам. Тобто, як у відомому російському прислів’ї: «Кому война, а кому мать родна…».
Не можу обійти вкрай негативний вплив Кіндера на інформаційний простір. Не знаю, як і чим цей чиновник «купив» редактора «Вістей Ковельщини» Миколу Вельму, але ви не знайдете за останні роки в цьому часописі бодай найменшої критики нашого «градоначальника». Більше того: Микола Вельма відкрито намагався «відбілити» Кіндера перед громадою на звіті в 2013 році, з якого той ганебно втік.
Далі були потуги професійно знищити відомого журналіста Ярослава Гаврилюка, в процесі яких, Олег Кіндер брав безпосередню участь. Після незаконної «зачистки» Ярослава із редакції обласної газети, жодного критичного матеріалу стосовно ковельських владців у «Волині новій», яку прибрав до рук симпатик «біло-сердечних» Олександр Згоранець, ви не знайдете.
«Дерибан» майна, зловживання в держзакупівлях, незаконні репресії щодо підлеглих, рейдерство – а поважні видання мовчать! Отут – небезпека! Отут життєва необхідність розрубати гордіїв вузол! Адже основним завданням ЗМІ у цивілізованому світі є критика та ще раз критика влади, тоді вона стає на щось вартою. І там, де ця критика є, до влади кіндерам не добратись…
Без минулого немає майбутнього! Ця мудрість – жива і такою залишиться. З усього слід робити висновки: з хороших справ, помилок, поганих вчинків. Але якщо про хороше ми дізнаємось відразу, бо його добре видно, та й влада це відразу рекламує, то негідне, несправедливе, незаконне, а ще більше – злочинне, завжди «в тіні». І це, останнє, намагаються якнайглибше приховувати від суспільства, громади. Коли мені доказували, що Кіндер на вибори міського голови не піде, мовляв, бачиш, скільки на ньому негативу, я казав: «Не вірте! Бо словесний негатив – дурниця! А от кримінал, закладений у владних рішеннях та фальсифікованій чиновницькій документації, це – небезпечно!».
Тому перед Кіндером та його оточенням постало життєво важливе завдання: або самим прийти до влади, або всунути туди пов’язаного зобов’язаннями «положенця», який не дасть «поворушити» старі гріхи попередника.
Хтось сумнівається, що без радикальної зміни осіб, які були, або «труться» при владі – система не поміняється? Чому кандидатура претендента на посаду міського голови має вирішуватися  з «благословення» Палиці чи Івахіва? Це, що така децентралізація?
Ковель є перспективним, прогресивним містом давньої європейської традиції і ковельчани самі, без будь-чиєї нав’язливої «допомоги», мають право демократично обрати міського голову! Але такої влади, яка нині наче спрут оплутала місто – не має бути!