Донька загиблого у ДТП хоче від ковельської міліції справедливого розслідування

“Аварія, яка забрала життя”

Вранці 7 травня мене розбудив дзвінок мами:

– Тримайся, доця. Ми мусимо це пережити… тато… аварія…

– Мамо, він в лікарні?

– Ні, він тут лежить, на дорозі… все… це все, доцю…

З тієї хвилини моє життя змінилося. Я мусила зосередитись на тому, як діяти далі, але емоції переповнювали. Це сьогодні, коли тато мій вже лежить в землі, я можу обдумати всі події, вчинки, слова.

За кілька хвилин після маминого дзвінка я була вже на місці аварії. Перед очима і сьогодні бачу цю картину: заплакане, у розпачі обличчя мами, тіло тата, повністю покрите блакитною матерією, якось неприродньо лежить при дорозі, велосипед без колеса – на іншому боці, ще далі – туфель з лівої ноги. Обабіч дороги – побита машина.

Тато вранці зібрався, сказав своє звичне: «Перший пішов» і виїхав на роботу. Мама вийшла слідом за ним через 10 хвилин, але в те, що побачила біля зупинки, вірити відмовлялась – «це не він… не може такого бути…». Але це був він – її чоловік, наш тато. Лікар робив штучне дихання, та марно. Удар машини був настільки сильним, що тато прожив тільки кілька хвилин. Навіть швидкий приїзд лікарів не зміг його врятувати.

Той, хто втрачав своїх близьких, знає наскільки важко проходить сама процедура поховання. Нашій бюрократичній системі ще далеко до гуманності. Поряд з глибоким людським співчуттям, щирістю, добротою я зіштовхнулась із безсердечністю та цинізмом. Прошу підвищення платні працівникам моргу! Бо з такою зарплатою вони стають морально нестійкими і психічно неврівноваженими. На них не ображаюсь, бо за своїм горем не чула їхніх істеричних криків. Та все ж, стикаючись щодня зі смертю, не втрачайте людяності!

Мій тато був людиною, в якої були не тільки зірки на погонах. Ще за життя своїми діями він заробив у оточуючих його людей на високий чин. В той день ми втратили батька, дружина втратила чоловіка, внуки – дідуся, брат втратив єдиного брата, а старенька мати поховала свого сина. Я і мої близькі висловлюємо глибоку вдячність усім, хто розділив наше горе і підтримав нас в таку важку годину.

Звертаюсь до всіх: вірте, світ не без добрих людей. Всі випробовування нам даються разом з силою, щоб їх подолати.

Звертаюсь до працівників ДАЇ: ні за які гроші, статус чи зв’язки не відпускайте нетверезих водіїв, бо ви – відповідальні за їхні дії.

Звертаюсь до водіїв з проханням: не сідайте нетверезими за кермо. Пам’ятайте, що ваші бездумні вчинки можуть в одну секунду забрати чиєсь життя, а права на це ні в кого немає.

Прошу в Бога Царства Небесного для мого тата. І спаси Боже душу того, хто забрав чуже життя, бо він не знає, що творить.

Ірина Гаврилюк, донька загиблого».

Тим часом наші читачі повідомляють, у салоні іномарки, яка збила на смерть Віктора Кістенюка, нібито перебували ковельчани Марк Сідоренко та Віктор Калінчик, більш відомий на прізвисько «Каліна».

Автомобіль має луганські номери. Відомо, що Марк Сідоренко – уродженець міста Стаханов Луганської області. Він є засновником та головою фермерського господарства «Агротехліс «Полісся» в селі Шкурат Ковельського району (при тому, що розмір його внеску до статутного фонду дорівнює нулю!). У 2006 році був обраний депутатом Ковельської районної ради, як член ВО «Батьківщина», входив до постійної комісії райради з питань розвитку суб’єктів підприємництва.

Наше видання буде слідкувати за подальшим перебігом розслідування цього ДТП.