Лучанин наплутав з ковельськими гербами

Недавня публікація лучанина Олександра Котиса у виданні Хроніки Любарта про історію ковельських гербів викликала неоднозначну реакцію у місцевих істориків та краєзнавців, які виявили у дописі грубі помилки та неточності, що стосуються як історії міста, так і його геральдики.

Розповідаючи чогось російською мовою про затвердження у 1980 році герба Ковеля, мешканець Луцька Олександр Котис пише про завод «Ковсельмаш» («Ковельсільмаш», – ред.) та вказує, що у нижній частині геральдичного знака «вписана дата получения права города «1310» и его современное название «КОВЕЛЬ».

На справжньому ж гербі радянського періоду, який розробив тодішній головний архітектор міста Юрій Чеханюк, стоїть не «1310», а «1518». Втім, в Інтернеті найбільш поширений «помилковий» герб, і саме його використав у своєму дописі лучанин. Тут просто треба знати загальнодоступні історичні факти. Як зазначає історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття Микола Теодорович, у 1518 році 24 грудня у Бресті (Бересті) король Сигізмунд І надав князю Василю Сангушку грамоту, що дозволила йому в селі Ковлє, яке він успадкував, заснувати місто «на Магдебургскомъ правъ».

У Російській імперії та Радянському Союзі, де постійно переписували історію, вважалося, що у Ковелі в 1310 році народився польський король Казимир ІІІ Великий. Уперше ця дата, як, нібито, перша писемна згадка про Ковель, з’являється у шостому томі «Энциклопедического словаря» Карла Крайя (Санкт-Петербург, 1847 р.), звідти її через півстоліття «переносять» у видання «Живописная Россия» (Санкт-Петербург, 1897 р.).

Але в 2004 році ковельчани з’ясували, що ця дата («1310») належить місту Коваль (центральна Польща), яке входить до Влоцлавського повіту Куявсько-Поморського воєводства. Саме тут, а не у Ковелі, народився польський король Казимир III Великий. Підтвердженням цього історичного факту стали матеріали, які ковельський краєзнавець Анатолій Сулік (на фото), нині покійний, привіз із Коваля.

Понад півтора століття ковельчани вважали історію іншого міста своєю історією. Цю історичну помилку можна пояснити співзвучністю назв обох міст (давня назва Коваля – Ковалє, а Ковеля – Ковлє), а також схожістю географічних та історичних даних. Наприклад, на захід від Коваля, як і Ковеля є місто… Брест. Лише в польському випадку – Брест-Куявський, а в нашому, в тому ж напрямку, – Брест-Литовський, як його називали в давнину. І Коваль, і Ковель були засновані на островах серед боліт та річок.

У дописі лучанина згадується герольдмайстер Барнґард Кьоне, який у 1863 році розробив новий варіант гербу – уже без орла. Втім, цього німецького барона, який був археологом і нумізматом, величали дещо інакше – Бернгард Карл фон Кене (нім. Bernhard Karl von Koehne).

«Наступне оновлення сталося аж у 1939 році. Вернулися до найдавнішої печатки і затвердили герб, де на червоному полі було срібне зображення кулі з горизонтальною лінією і скошеним хрестом», – розповідає Олександр Котис.

Мова йде про герб міста «за Польщі», який у дописі вийшов трохи «врізаний», бо бракує золотої корони, а також має вигляд щита, схожий на той, що був за царя-імператора. І польська листівка з гербом тих часів підтверджує цей факт. До того ж, є дуже великі сумніви, що такий герб з’явився, за словами пана Котиса, у 1939 році, тобто аж через 18 років після входження західноукраїнських земель до Польщі та напередодні їх анексії Радянським Союзом. А, може, на думку автора, то був радянський герб? Як би не так! Немає зірки, а сталінський режим тоді жорстоко розправлявся із Церквою і не дозволив би жодних хрестів навіть «скошених».