«Фальстарт» виборів-2015: кого підтримують ковельчани

Інститутом аналізу державної та регіональної політики протягом 2015 року було проведено щоквартальне опитування щодо електоральних симпатій мешканців міста Ковеля.

Опитування проводились 20 лютого, 13 червня та 18 серпня 2015 року, ‒ пише видання Інститут аналізу державної та регіональної політики.

Було опитано близько півтисячі громадян. Статистична похибка допустима у межах 2-3 відсотків. До наведених таблиць увійшли політичні сили та персони, симпатія до яких є змінною, проте у певні періоди більшою від допустимої статистичної похибки.

Опитування 18 серпня буде базовим для опитування щодо голосування на виборах до місцевих рад 25 жовтня 2015 року.

Результати опитувань змін електоральних симпатій ковельчан протягом 2015 року

Аналіз електоральних симпатій показав, що політичною силою, що має тривалу і стабільну симпатію ковельчан є центристський Блок Петра Порошенка «Солідарність». Понад 20 відсотків мешканців міста віддали голоси за цю політичну партію у 2014 році на парламентських виборах.

У 2015 році електорат не розгубився, а навпаки зміцнився. Нині він має стабільних 23%, і у поєднанні з 2% голосами прихильників УДАРу Віталія Кличка зможе претендувати на половину депутатського корпусу у місцевій раді. Це може пояснюватись у першу чергу довірою громадян до лідерів блоку, і у другу чергу постійне утримання електоральних симпатій може бути наслідком цілеспрямованої роботи місцевих партійних лідерів.

Другою політичною силою, що має довіру громадян є ліво-популістична ВО «Батьківщина». Партія фактично за півроку перемістилась з четвертого на друге місце. Активізація політичних впливів на центральному рівні вивела партію у число лідерів. Зміцнились відповідно і позиції місцевих партійних вождів «Батьківщини». Це бачимо на прикладі О.Кіндера (1-4%).

Значною мірою, голоси партія отримала від електорату «Народного фронту», котрий за останніх півроку втратив усю симпатію прихильників і опинився за межею політичної перспективи.

Має вплив на місцеву політику у Ковелі і «Самопоміч». Електорат цієї політичної сили складає 10%. Проте відсутність дієвої місцевої партійної структури робить її залежною в основному від центральних політичних впливів. А тому місцевий вплив є нестабільним і може різко відхилятись під дією низки політичних факторів.

Націоналістичний та радикальний електорат Ковеля розподілений між ВО «Свобода», Правим Сектором та Радикальною партією Ляшка. «Свобода» та «Правий Сектор», працюючи на тому ж електоральному полі, увесь час перетягуючи між собою 10% прихильників. Особливо складно останнім часом нарощувати симпатії кожній з них, оскільки у виборчий процес включаються нові політичні проекти правого спрямування. Такі-от як «УКРОП», «Сила людей» та інших. Через це важко відірватись від мінімуму радикалам Ляшка, які в Ковелі не мають стабільної політичної структури. А тому подолати 5% бар’єр націоналістам буде складно, проте є цілком можливим станом на 18.08.2015. Особливо, коли список «ПС» очолить Сергій Дружинович.

Близько однієї п’ятої мешканців Ковеля не довіряють політичним партіям і не бачать потреби голосувати. Крім того, політичні партії можуть сьогодні боротись за вплив тієї однієї п’ятої голосів мешканців, що не визначились із своїми симпатіями до політичних сил. Ймовірно, що боротьба за ці голоси і триватиме протягом наступних двох місяців.

Великою мірою визначальним у формуванні симпатій ковельчан буде мати позиція лідерів міської громади. Адже у поєднанні з ефективною виборчою кампанією це може бути дуже важливим. Станом на 18.08.2015 року місто Ковель має трьох політичних лідерів. Третина електорату є стабільним прихильником Сергія Кошарука, одна п’ята симпатизує Івану Смітюху, одна шоста підтримує Сергія Дружиновича.

Аналізуючи результати опитувань за останні півроку бачимо, що незмінним лідером громади є Сергій Кошарук. З неформального лідера міста Ковеля 2014 року, Кошарук перетворився у регіонального лідера області, отримавши посаду заступника голови ОДА. Це дозволяє йому зберегти прихильників у місті і нарощувати потенціал. Відрив від переслідувачів, адміністративний вплив, чітка належність до партії «Солідарність» роблять його позиції ще стійкішими.

Півроку основним конкурентом за вплив на симпатії ковельчан був лідер «Правого Сектору» Волині Сергій Дружинович. Головним його електоратом була молодь. Взимку він дихав Кошаруку в потилицю. Та на початок літа, після неуспішних радикальних акцій, симпатії зменшились. А після його нетривалого переходу з Правого Сектору до іншої структури, Сергій Дружинович втратив половину підтримки ковельчан. Непевно виваженість своїх позицій та взаємодія з іншими політиками дасть можливість Дружиновичу зупинити втрату симпатій.

Цікаво, що лідером протестного електорату є Іван Смітюх. Господарник, в колишньому регіонал, та брат одіозного пропутінського регіонала збирає голоси старших осіб, котрі не хочуть голосувати за чинні політичні партії. Утримувати стабільний електорат йому дозволяє позиція депутата обласної ради, фінансова незалежність.

Позиція інших лідерів громади станом на 18.08.2015 року не робить визначальним їх вплив на майбутні вибори міського голови. Нині чинний міський голова Олег Кіндер фактично з нульової позиції підтримки взимку отримав чотири відсотки симпатій виборців влітку за рахунок зміцнення позиції ВО «Батьківщина» та активізації роботи в округах місцевих біло-сердечних депутатів, котрі отримали частину бюджетних ресурсів від перевиконання бюджету міста за півріччя для вирішення проблем виборців.

Стартував з надзвичайно низьким у рейтингу як для депутата облради Віктор Козак. На збільшення з 2 до 7 відсотків голосів ковельчан за останні місяці очевидно вплинуло його зміцнення позицій впізнаваності на посаді голови РДА. Сподіватись на суттєве збільшення його впливу на електоральному полі Смітюха та Кошарука не варто.

Хто ж місцевих лідерів буде боротись за посаду міського голови. Теоретично за п’яту частину невизначеного електорату змогли б позмагатись Кошарук, Смітюх та Дружинович. Кому потрібна з них посада міського голови?

Природно виглядає, що Дружиновичу важливіше було б зберегти свій вплив у громаді і поборотись за місце депутата облради та проводити список у міськраду. В інакшому випадку він може втратити свій потенціал впливу в майбутньому. Займатися ж проблемами міста йому було б обтяжливо. У такому разі, кому віддасть голоси радикальна молодь? За регіонала Смітюха чи молодого центриста Кошарука? Швидше друге. Проте за виборчою системою висування у різні списки, він може балотуватись і на посаду міського голови, підтягуючи своїх прихильників.

Кошарук своєю присутністю на виборах зможе забезпечити значний вплив на виборах для БПП «Солідарність» і виграти результат. Чи відпустить Гунчик ефективного менеджера боротись за місто?

Іван Смітюх не має партії, яка б його висунула в обласні депутати з гарантією виграшу. Тому йому залишається йти лише самовисуванням у мери. Перемога Смітюха чимало залежить від позиції Кошарука і Дружиновича. Він може програти і одному, і другому. А тому його завданням буде ліквідувати конкурентів, якщо він прагнутиме йти на вибори мера. Будь-які кроки «у дусі регіоналів», спрямовані на конфлікт з опонентами, зроблять його дії дуже вразливими і небезпечними. А тому Смітюх може спробувати домовлятись. Але це непросто з огляду на можливі наслідки на збір електоральної підтримки БПП та Правого Сектору. Бо яким чином пояснить позицію неучасті у виборах з високою підтримкою БПП? Або яким чином самоусунеться Правий Сектор? Висунення ж когось на кшталт Козака чи Верчука буде означати здачу позицій на руки третьої особи.

Не виключено, що підтримати колишнього регіонала, втративши позиції Кіндера, зможе «Батьківщина». Адже БЮТ та Партія Регіонів нерідко формували більшість у місцевих радах у каденції останнього скликання.

Політичний процес на місцевому рівні розпочато.